| |
Mоя сторя дружби з мультиваркою
Ранше мо стосунки з кухнею були, м'яко кажучи, напруженими. Я могла спалити ячню або зварити макарони в кашу. Тому, коли на день народження мен подарували мультиварку, я сприйняла це не як подарунок, а як виклик.
Спочатку я навть пдходити до не остергалася. Вона стояла на стльниц, чорна та блискуча, наче лтаюча тарлка. Але сти хотлося завжди, одного вечора я виршила ризикнути.
На https://receptidlyamultivarki.icu/ найпростшим рецептом виявилися "Лнив голубц". Назва мене розсмшила. Я просто покидала в чашу фарш, капусту, рис залила все томатним соком. Натиснула кнопку "Гасння" затамувала подих.
За годину квартирою поплив такий запах, що чоловк визирнув з кмнати в подив: "Невже ти готуш?".
Коли я зазирнула всередину, то не поврила свом очам. Це була нормальна готова вечеря! Соковита, гаряча, ствна! Ми з'ли все за пвгодини.
Тепер ми з мультиваркою - найкращ подруги. Вона ряту мене щоразу: у нй нчого не горить не втка оля не бризка на вс боки. Я розбралася з усма кнопочками мову таймерв режимв. хоч друз кепкують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магя починаться саме тод, коли ти пересташ боятися спробувати.
|
|